Зірка

Тихо, спокійно, сліпуче. Падала зірка в простягнуті руки. Я зловила її, а вона мені посміхнулась. Запитала, що хочу я в цьому прекраснім житті?
Крихту щастя, маленьку краплину надії, промінчик від сонця наповнений ніжним теплом. Забажала, ще жменьку я вірної дружби.
А далі молила, просила, кляла - небагато, лиш трішки Земної Любові.
Та вона засміялась, зблиснула, злетіла...
І сказала, що буде всього до схочу. Лиш кохання не зможе мені дарувати, бо сама ще не знаю чого я хочу.
Оглянись!!! Вона тихо шепнула. Воно поруч. Ти очі відкрий!!!