Туман

Землю огорнув сірий туман. Такий вогкий та неприємний. Навколо стає все темніше, холодніше і вологіше. Люди ховаються по своїх затишних норках, розпалюють там маленькі вогники. І тільки я іду цією вулицею. Це повітря проходить крізь мене, залишаючи неприємний осад.

Навколо ні душі. Тільки я. І тільки тиша... І смуток... І сірі тіні... Нажаль лише тіні... І довга дорога... Дорога вперед. Дорога, на якій немає жодного ліхтаря і надії на світло попереду. Холодно і темно. 

По щокам котяться сльози. І так порожньо в середині.

Я говорю, але мене ніхто не чує. Я кричу, але і сама цього не помічаю.

Навколо тихо

Я все вдягаюсь тепліше, але це не зігріває.

Навколо холодно

Я сміюсь. Та всерівно плачу.

Навколо сумно

А дорога тягнеться далі, і гаснуть світла в затишних норках.

Я іду. І далі буду йти, незважаючи на холод, темряву та смуток... Та на щоках і далі блищать сльози.