Роздуми. Заздрість.

Спитаєте мене, чи є гірша людська риса, як заздрість. І я скажу Вам – навряд. Можна довго сперечатись та розводити філософські дискусії, що в людині стільки низменного. Та, якщо глянути  в основу того всього – ми знайдемо там заздрість та страх. Так, одним з першоджерел людських вчинків є страх. За себе, за життя, статус, багатство, вплив… Страх втратити. Ми так ним охоплені, що здатні на неймовірні, навіть інколи жахливі вчинки. Але якщо страх це щось підсвідоме, тваринне, непідконтрольне нам. То заздрість, вона народжується в розумі. Її диктує аналіз та порівняння. Щось, що є притаманним тільки людині, як вищій та свідомій істоті.

Сім смертних гріхів (Босх) Заздрість

Заздрість породжує гнів, ненависть, обурення, злість, а з цього безліч бажань. Бажання бути кращим, сильнішим, багатшим, красивішим, успішнішим, щасливішим вкінці. Вона каже, що тільки маючи те, чого не мають інші, будучи вищим – можна бути щасливим.

А далі, безліч способів досягнення бажаного, від самих невинних до безжально страшних. Інколи подолати суперника можна тільки знищивши його.

Заздрість має безліч форм. Але її потворна суть від того не змінюється.

Якщо Ви колись спитаєте мене, як можна стати щасливішою і кращою людиною, то я скажу – тільки вбиваючи, безжально знищуючи в собі заздрість. Так, це складно, інколи практично не можливо. Але поки вона в середині гниє, ти ніколи не зможеш однаково радісно дивитись на весь світ і людей. А тому, не зробиш навіть єдиного кроку на шляху до щастя.